hosting

Громадські активісти і посол ЄС вимагають від Шокіна змінити членів комісії

ГПУ

У генпрокурора Віктора Шокіна знову проблеми. На цей раз посольству ЄС не сподобалося, як він заповнив свою квоту в комісії по відбору антикорупційного прокурора. Ті ж претензії в активістів, які пікетували будівлю ГПУ. Ми вирішили з’ясувати, чому європейцям так важливо, щоб Шокін змінив своїх кандидатів, і коли в країні запрацює Антикорупційна прокуратура.

Цього тижня генпрокурор Віктор Шокін створив у структурі ГПУ Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. За задумом влади, цей орган повинен стати частиною нової системи боротьби з корупцією.

Прокурори нового підрозділу ГПУ будуть здійснювати процесуальне керівництво над слідчими Антикорупційного бюро, яке було створено ще навесні. Однак зараз цей орган фактично не працює. Крім того, антикорупційні прокурори будуть представляти держобвинувачення в судах по корупційних справах. Правда, поки що новий підрозділ ГПУ існує тільки на папері.

Відповідно до законодавства, генпрокурор повинен призначити голову Антикорупційної прокуратури, а також його заступників та керівників ключових підрозділів. Причому, він повинен вибрати одного з кандидатів, яких йому запропонує спеціальна комісія. Вона формується із працівників ГПУ та кандидатів від Верховної ради.

Минулого тижня парламент призначив сімох членів комісії за своєю квотою. Раніше Віктор Шокін затвердив чотирьох членів за квотою ГПУ. На цьому тижні комісія, нарешті, запрацювала.

Втім, поки що до добору кандидатів на посаду глави Антикорупційної прокуратури справа не дійшла.

Тим часом у процес включилися посольство Євросоюзу. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський у своїй заяві натякнув генпрокурору, що “суспільство має бути повністю впевненим у членах комісії, призначених як ГПУ, так і Верховною Радою”.

Тим часом у середу, 23 вересня, під стінами ГПУ зібрався невеличкий мітинг громадських активістів, які, на відміну від посла ЄС, в жорсткій формі вимагали від Шокіна змінити членів комісії. Найбільше, як з’ясувалося, їх не влаштовувало призначення до її складу першого заступника генпрокурора Юрія Сервука і керівника слідчого управління ГПУ Юрія Грищенка. Активісти звинувачують їх у корупції та протидії реформам.

Крім того, в комісію за генпрокурорською квотою увійшли заступник начальника відділу ГПУ по роботі з кадрами Микола Садовий та перший заступник начальника управління нагляду за кримінальними провадженнями Роман Балита.

Чому Євросоюз так пильно стежить за створенням Антикорупційної прокуратури?

Формально в комісії по відбору Антикорупційного прокурора більшість належить парламенту – всі фракції коаліції визначили своїх представників до її складу. Але фактично цей орган як мінімум лояльний до Президента та генпрокурора, якого той призначає.

Адже крім чотирьох представників від Шокіна, до складу органу увійшли три протеже парламентської фракції “Блоку Петра Порошенка”. Це Катерина Левченко, Микола Нищук і Володимир Горбач. Причому, Левченко обрали головою комісії. Разом з представниками від генпрокурора вони становлять в ній більшість.

Крім них, від парламенту до комісії увійшли Володимир Філенко (радник голови МВС, від “Народного фронту”), Мері Батлер (заступник голови відділу конфіскації активів і протидії юстиції Мін’юсту США, від “Народного фронту”), Віктор Шишкін (колишній суддя КСУ, від “Батьківщини”) і Віталій Шабунін (голова правління Центру протидії корупції, від “Самопомочі”).

Зазначимо, що Віталій Шабунін виступив на підтримку вимог активістів. На його думку, існує ризик того, що з принципових голосувань в комісії утворюється союз між чотирма представниками ГПУ і трьома “БППшниками”.

“До мене звернулися активісти, і ми будемо наполягати і вимагати, щоб Шокін відкликав з комісії одіозних прокурорів”, – підкреслив Шабунін.

У той же час Катерина Левченко більш стримана в оцінках.

“Вимагати від Віктора Шокіна змінити його представників – це не моя компетенція і не компетенція комісії”, – заявила вона.

За словами голови комісії, раз всі її члени ходять на засідання, вони тим самим погодилися працювати разом, а громадським активістам варто зосередити увагу на біографіях майбутніх кандидатів на посади антикорупційних прокурорів, які незабаром комісія почне публікувати на сайті ГПУ.

Тим часом активісти пропонують альтернативу “неугодним” прокурорам. За словами Віталія Шабуніна, ідея проста – Віктор Шокін може подати за своєю квотою двох кандидатів, які не потрапили до комісії за квотою Верховної Ради. Це Джованні Кеслер, директор європейського офісу боротьби з шахрайством, і Олекса Шалайський (обидва – кандидати від “Народного фронту”).

У разі якщо Шокін погодиться змінити хоча б двох своїх представників, в комісії зміниться баланс сил, і люди Президента і генпрокурора втратять в ній більшість.

У той же час створення Антикорупційної прокуратури і подальший запуск Антикорупційного бюро – обов’язкова вимога для надання Україні наступного траншу кредиту МВФ. Очікуваний обсяг траншу – 1,7 млрд дол.

Вимога МВФ виглядає логічною, адже органи по боротьбі з корупцією повинні боротися з тим, щоб кредити Фонду не “розпиляли” українські чиновники.

За нашою інформацією, в посольстві ЄС підтримують ініціативу активістів по заміні кандидатур Віктора Шокіна в комісії по відбору антикорупційних прокурорів.

Крім того, формуванням цього органу не задоволена комісія Євросоюзу з питань візової лібералізації. Нагадаємо, раніше президент прогнозував, що ЄС надасть Україні безвізовий режим вже навесні 2016 р. А це означає, що в найближчому майбутньому від Віктора Шокіна не припинять вимагати змінити склад комісії.

Від самого генпрокурора, як в посольстві ЄС, так і в посольстві США, також не в захваті. Чиновники посольств регулярно спростовують меседжі підопічних Шокіна про невдалу реформу ГПУ, наприклад, про низьку якість тестів для кандидатів на посади в регіональні прокуратури.

Заміна людей Шокіна в комісії – не єдині вимоги активістів, зазначив Віталій Шабунін. За його словами, він буде домагатися внесення змін у закон про прокуратуру. Зокрема – скасування норми про те, що кандидат на посаду антикорупційного прокурора повинен мати обов’язковий стаж роботи в органах прокуратури не менше п’яти років.

Ще одна вимога – зміна порядку призначення майбутнього головного борця з корупцією. Зараз комісія надає на вибір генпрокурора список із трьох претендентів, з яких він вибирає одного. Шабунін пропонує, щоб комісія представляла голові ГПУ одну кандидатуру, яку він зобов’язаний був би затвердити на посаді.

Що стосується можливих претендентів на посаду Антикорупційного прокурора, то члени комісії стверджують, що поки що не дійшли до розгляду цього питання. Але в неофіційних бесідах кажуть, що високі шанси отримати це місце – у Давида Сакварелідзе, заступника генпрокурора – прокурора Одеської області.

Правда України

leave a reply