hosting

Результати виборів: низька явка, захмарна вартість кампанії і паростки демократії на сході

місцеві вибори

Низька явка, захмарна вартість кампанії і паростки демократії на сході – така коротка характеристика місцевих виборів, які пройшли в Україні 25 жовтня

Вони проводилися за новим законом. Вперше мерів міст з населенням понад 90 тис. обирають в два тури. Змінився також принцип наповнення місцевих рад: партії висували на виборах своїх кандидатів, а не самих себе. Хоча підсумок все одно підводився за партійною ознакою.

При цьому явка на виборах виявилася невисокою — лише 46,6 %. Особливо пасивними виявилися жителі контрольованих Україною районів Донецької області — лише третина з них прийшли на виборчі дільниці.

На підставі опитування експертів НВ склало десятку ключових підсумків цьогорічної виборчої кампанії.

Представники Опозиційного блоку (ОБ), прямого спадкоємця Партії регіонів (ПР), сподівалися зібрати багатий урожай голосів на сході та півдні країни. Однак частина потенційних виборців у них відтягнули нові політпроекти, створені їх колишніми соратниками,— партії Наш край і Відродження.

Кістяк обох цих сил складають екс-члени Партії регіонів, але першу політсилу експерти називають технічним проектом Банкової, а другу пов’язують із мільярдером Ігорем Коломойським.

Наш край і Відродження спочатку націлювалися на електорат ПР і досягли успіху. Наприклад, у Харкові Відродження отримала не тільки “свого” мера Геннадія Кернеса, але і найбільше місць у облраді.

Знизили результат ОБ на сході і півдні ще й локальні проекти екс-регіоналів. Наприклад, в Одеській міськраді більшість отримала політсила мера Геннадія Труханова Довіряй справам. Подолала 5‑відсотковий бар’єр і Українська морська партія Сергія Ківалова — ще одного колишнього соратника Віктора Януковича.

Партія регіонів померла, але справа її живе: саме колишні представники цієї політсили найчастіше фігурували у списках партій-учасниць нинішньої виборчої кампанії.

Чемпіоном за цим показником виявилася президентська Солідарність: в її рядах на вибори пішли 120 людей, які в минулому входили в команду Януковича. Для порівняння: Наш край і Відродження включили в число своїх кандидатів лише 102 і 57 екс-регіоналів відповідно.

Головною несподіванкою як для колишніх регіоналів, так і для експертів стало те, що східна частина країни виявляла більшу україноцентричність. В масове явище це не перетворилося, але процес пішов: Самопоміч львівського мера Андрія Садового та Солідарність Петра Порошенка, за даними екзитполів, набрали в середньому по 10 % голосів в таких містах, як Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Краматорськ. В Красноармійській районній раді Донецької області Блок Петра Порошенка (БПП) і зовсім отримав 41 %. При цьому на попередніх місцевих виборах у Донбасі, як нагадує соціолог Ірина Бекешкіна, у ПР було 94%. А в Луганській області — близько 90%. “Зараз там різні політичні сили. Поки вони в меншості, але вони вже є”,— констатує експерт.

Провідною політичною силою в країні залишилася Солідарність. Ця пропрезидентська партія представлена у всіх облрадах. Станом на вечір 28 жовтня вона отримала перші місця за попередніми підсумками виборів у 14 областях України та Києві. Ще в чотирьох регіонах партія показала другий результат.

Самопоміч, яка нещодавно була локальним політпроектом львівського мера Андрія Садового, вийшла за межі Західної України після парламентських виборів 2014 року. Тоді вона з високим результатом потрапила до Верховної ради, провівши 26 депутатів і сформувавши четверту за чисельністю фракцію.

Тепер дітище Садового вчинило марш-кидок і в регіони. За словами мера Львова, Самопоміч пройшла у всі ради, в які висувала кандидатів. Його команда тепер буде мати представництво не тільки на заході України і в Києві, але і, наприклад, в місцевих радах Донбасу, Запоріжжя. А в Харкові партія, за підсумками підрахунку 98,5 % голосів, отримала друге місце після Відродження.

Серйозний бій кандидати від Самопомочі дали конкурентам на виборах мерів Києва, Миколаєва та Кривого Рогу. “Самопоміч сприймається як нова партія, яка відрізняється від інших. Вона використовує незвичні засоби агітації, спирається на місцеві громадські ініціативи. Це забезпечило їй результат”,— вважає Юрій Якименко.

Місцеві вибори поставили фінансовий рекорд: за оцінками Комітету виборців України та журналістіав у гривневому еквіваленті вони виявилися затратнішими для політиків, ніж парламентська кампанія 2014 року. На агітацію в нинішньому році партії витратили не менше 2 млрд грн ($90 млн), що на 200 млн грн більше, ніж було на останніх виборах в Раду.

По відношенню до ВВП це майже в тисячу разів дорожче, ніж вибори в США, констатує Андерс Аслунд, американський економіст. Недавні парламентські вибори в Швеції, за його словами, коштували всього $12 млн, у Німеччині — $100 млн. “Україні варто наслідувати приклад Європи: вибори тут мають коштувати не більше $50 млн в цілому”,— вважає експерт.

Особливо відзначився кандидат у мери Києва Сергій Думчев і його партія Рух за реформи. За одну тільки зовнішню агітацію, за підрахунками експертів, цей новоявлений політик виклав близько 40 млн грн, а вся його кампанія обійшлася в 90-100 млн грн. Враховуючи, що результат кандидата виявився дуже низьким, ці гроші були викинуті на вітер. “30 тис. грн — приблизна ціна одного голосу за Носорога [у партійній символіці проекту Думчева використовується стилізоване зображення носорога]. Рекорд. Можна було купити виборцю по смартфону”,— підрахував Володимир Ар’єв, депутат від БПП.

Результат партії Свобода виявився несподівано високим. Після провалу на парламентських виборах 2014‑го і кількох гучних скандалів за її участю, команда Олега Тягнибока все ж знайшла друге дихання. Крім Західної України, де позиції партії традиційно сильні, вона показала непоганий результат в центрі країни і в Києві.

Навіть у Львові Свобода здивувала: її кандидат Руслан Кошулинський пройшов у другий тур виборів мера, не давши чинному градоначальнику Андрію Садовому отримати перемогу відразу.

Такий тренд експерти пояснюють тим, що у партії не було конкурентів. У Радикальної партії Олега Ляшка виборець розчарувався, особливо у великих містах. Правий сектор брати участь у виборах відмовився. Ніша праворадикальних виборців виявилася вільною.

Гнаних владою — а саме такий образ зараз експлуатує Тягнибок і Ко — в Україні, за словами Олексія Голобуцького, люблять. “Крім того, ідеологічний електорат відрізняється від електорату, який ведеться на картинку: він ходить на вибори, голосує”,— резюмує експерт. При загальній низькій явці ця особливість дала Свободі додаткові очки.

До місцевих виборів багато партій поставилися так, ніби мова йшла про парламентські перегони: претенденти роздавали виборцям обіцянки, несумісні з їх можливим майбутнім статусом. Проведення судової реформи, створення контрактної армії, зниження тарифів на енергоносії — це лише деякі приклади подібних агітаційних закликів. “Так простіше: говорити про каналізації і конкретні проблеми у нас ніхто не готовий. А ось в глобальних речах всі експерти”,— говорить Голобуцький.

Але ставка спрацювала. “Люди обрали не реальність, а мрії, на яких відмінно зіграли деякі партії”,— пояснює Ярослава Плошко.

Ці вибори аналітики називають найбільш креативними в історії України.

Якщо раніше політрекламу, за словами Олександра Смирнова, можна було охарактеризувати як “колгосп” і “облагороджений колгосп”, то місцева кампанія стала справжнім вибухом творчості. “Народження політичної сатири, представленої Носорогом Думчева, плакатно-героїчні кампанії [Борислава] Берези і [Сергія] Капліна, людяна кампанія Самопомочі – свіжі живі явища, які показують, що політика розвивається”,— говорить експерт рекламного ринку.

Він підкреслює, що мова йде не про ефективність, а лише про формат подачі. Хоча основна маса, за словами Смирнова, все одно виявилася “похмурим мейнстрімом в стилі Опоблоку”. А жартівливу кампанію кандидата в мери Києва Гаріка Корогодського він і зовсім назвав огидною. “Але в цілому країна розвивається, і це добре”,— додає експерт.

Всі опитані нами експерти зійшлися на думці: незважаючи на деякі проблеми, нинішні місцеві вибори стали набагато демократичнішими і чеснішими у порівнянні з кампанією 2010 року, що проходила в часи Віктора Януковича.

“Нинішні вибори і ті — це небо і земля”,— упевнений політолог Олексій Гарань. Він вказує, що принципово змінилася атмосфера в країні. Не було монопольного адміністративного ресурсу, який працював на якусь партію, як за часів правління Януковича і ПР. Та й правоохоронні органи разом з СБУ не грали на боці провладних кандидатів.

Правда України

leave a reply