Державна фіскальна служба опублікувала топ-5 продавців неякісного палива
В останніх числах лютого Державна фіскальна служба опублікувала топ-5 продавців неякісного палива.
Нарівні з маловідомими трейдерами в цей список несподівано потрапили і авторитетні мережі.
Небувала жорстка конкуренція підштовхує навіть найіменитіших трейдерів на так звану оптимізацію бізнесу, тим самим стираючи їх відмінності від торговців контрафактом.
“В Україні, я вам скажу, близько 100 заводів взагалі “лівих”, які роблять бензин дідівським методом і, природно, не платять податки. Щоб припинити цю діяльність, президент дав уряду стовідсоткові повноваження по економіці”. Це цитата Бориса Колесникова від 31 жовтня 2011 року в статусі віце-прем’єра.
Після цієї заяви однопартійці Бориса Вікторовича протримаються при владі ще два роки, а потім ще два пропрацюють його політичні опоненти.
Однак ні побудована Януковичем жорстка вертикаль влади, ні впроваджувані Порошенко європейські норми не побороли виробників контрафакту: сьогодні, як і п’ять років тому, кожен четвертий літр палива, що продається в Україні, – фальсифікат.
Так, за даними Держcтату, в 2015 році реалізація нафтопродуктів в роздрібному сегменті знизилася майже на 26%. У тіньовому ж секторі картина діаметрально протилежна. За оцінками аналітиків, його частка наближається до 40%.
Якщо звернути увагу на статистику, стійкість “бодяжників” щиро дивує.
Хоча б тому, що переважна більшість компаній, до якості продукції яких в 2015 році висунула претензії держава, володіє дрібними виробництвами і приблизно такими ж господарями.
Виняток становить хіба що ТОВ “Нафтотрейд лтд”. Це підприємство займається виготовленням так званих бензинів відразу на двох великих нафтобазах в Рівненській і Полтавській областях, завдяки чому в найкращі місяці здатне випускати більше 1 тис тонн автомобільного палива.
В решті бізнес “Нафтотрейд лтд” – точна копія колег по тіні: підприємства банально змішують в резервуарах ряд компонентів і отримують готовий продукт.
Наприклад, рецепт отримання тонни А-95 Євро-5 складається з чотирьох інгредієнтів: 500 кг бензину, 350 кг ізопентанової фракції, 100 кг суміші вуглеводнів і 50 кг дистиляту газового конденсату. Простіше тільки смажити яйця.
Зрозуміло, що цей бізнес дратує Державну фіскальну службу, яка недолічується грошей.
Цифри дійсно пристойні. За оцінками експертів, в 2015 році без сплати податків на ринок надійшло близько 600 тис тонн бензину, що еквівалентно бюджетним втратам в 3,3 млрд грн.
Можливо, саме така кількість нулів змушує ДФС періодично публікувати “чорні списки” трейдерів.
Свіжий випуск порадував око в останніх числах лютого. Крім маловідомих компаній “Гарант експрес”, “Пульс 24” і “Стейл ойл”, викритих у продажу “палива, яке не відповідає вимогам”, в ньому опинилися і представники великих мереж – “ОККО-нафтопродукт” і “Укрнафта”.
У першій знайшли нібито підроблене дизельне паливо на одній з її АЗС в Закарпатській області, у другій – на станції в Києві.
Зрозуміло, що в компаніях вже спростували цю інформацію, але ці словесні змагання не захоплюють нікого, крім обвинувача і обвинувачених. Наївних же цікавить інше питання: чому великі мережі, домінуючі на ринку і які мають лобі в парламенті, роками не можуть подолати всюдисущий фальсифікат?
Частково відповідь на це питання можна отримати після вивчення списку компаній, які, власне, і займаються операціями з згаданими компонентами.
Наприклад, на залізничній станції “Миронівка” цей бізнес розвиває ТОВ “Вог трейдинг” (мережа WOG). На Переяславській – ТОВ “Укртрансойл-2009” і ТОВ “Парком транс” (мережа БРСМ). На Васильків-1 – ТОВ “Автобансервіс” і “Прем’єр-ліга” (мережа КЛО) паралельно з ТОВ “Схід” і ПП “Фреш лайн” (ТНК-ВР).
Цей список можна продовжувати, і незгадування інших великих трейдерів не означає, що вони не займаються цією роботою.
Однак загнати будь-яку з перерахованих компаній в кут питанням про її причетність до порушень не вийде. У відповідь вона розповість про виробництво так званого альтернативного палива або повідає історію про присадки, які підвищують якісні характеристики бензину і дизеля.
Проте, ЕП звернулася до згаданих мереж. Відреагували тільки дві з них – БРСМ і КЛО.
Так, в прес-службі компанії “Стейт оіл”, що управляє мережею АЗС “БРСМ-нафта”, заявили, що компанії ТОВ “Укртрансойл-2009” і ТОВ “Парком транс” не входять до групи БРСМ.
Фінансовий директор компанії Ігор Чернявський нагадав, що їх мережа АЗС реалізує альтернативні види палива А-95 Е40 і А-92 Е40 з вмістом не менш як 30% біоетанолу.
“Ми закуповуємо фракцію ізопентанову, оскільки, згідно технологічного регламенту, вона необхідна для виробництва цих бензинів. На залізничну станцію “Васильків-1” приходять нафтопродукти для чотирьох нафтобаз, до серпня 2015 року сюди надходили продукти і для нафтобази БРСМ. Компанія KLO ніколи не закуповувала дистиляти газового конденсату”, – запевнив він нас.
Втім, виправдання навряд чи можуть зупинити процес стирання межі між білим – преміум-мережами – і чорним – дрібними трейдерами. Власники брендових мереж такі висновки не люблять, вважаючи їх закликом до покупки найдешевшого палива у конкурентів з економ-класу.
На цьому ніхто не наполягає – шанси потрапити на фальсифікат на дешевій заправці дійсно в рази більші. Однак знайти різницю між одними і іншими з кожним роком стає складніше.
Чи то це заправки “Привату”, які щомісяця продають до 60 тис тонн палива більше, ніж купують.
Чи то це згаданий WOG, у компаній якого – ТОВ “Євродім” і ПАТ “Дубнонафтопродукт” – через прокладки ( “Транспортна компанія №1” і “Таузар”) згаданий “Нафтотрейд лтд” орендує полтавську і рівненську нафтобази для виробництва кустарних нафтопродуктів.
Або, скажімо, мережа заправок БРСМ і КЛО, які демпінгують в середньому на 2,5-3 грн, хоча типова валова маржа, яка дозволяє здійснювати незбиткове реалізацію – 2-2,5 грн за літр.
З боку така поведінка преміум-сегмента виглядає нелогічною: компанії говорять про необхідність боротьби з фальсифікатом і самі ж розвивають цей бізнес. Втім, у цього “роздвоєння особистості” є своє виправдання.
На розвиток виробництва “кустарщини” держава працювала роками, активно підвищуючи ставки акцизів на моторні палива та при цьому зберігаючи пільги для так званих альтернативників.
Зараз в Україні робляться тільки перші кроки щодо виправлення цієї помилки. Наприклад, з 1 січня Податковий кодекс зрівняв ставку на деякі види компонентів палива і товарні бензини.
Правда, в спроби влади перевести ринок на цивілізовані рейки поки ніхто з його учасників не вірить.
Можливо, в пам’яті ще надто свіжі часи Сергія Курченко, під якого через законодавчі нововведення тодішня влада фактично загнала всіх ключових трейдерів.
…
